Maksym (maksym) wrote,
Maksym
maksym

Знов про сумне. Як справи, «Зола»?, або про Лапіна, Кілінкарова та зброю в собачій буді

(Опубликовано на моём сайте. Вы можете комментировать здесь или там.)

     Я дуже довго думав, чи писати публічно те, що напишу зараз. Ця розповідь вимагає передмови-пояснення. Коли кілька разів говорив про цю історію з однополчанами, дехто з них відмовляв мене від публікації. Мовляв, зараз багато хто запитає, чому я мовчав раніше (історія ще липнева). Ще хтось просто скаже, враховуючи, що людина, про яку йдеться, — мій ротний Ігор Лапін («Зола»), — балотується до Верховної Ради, що це передвиборча чорнушна брехня. Крім того, побратими пропонували мені замислитися над тим, що опис того, як мій однополчанин нечистими методами «підклав свиню» комуністам, в очах одних виборців спрацює на користь комуністів (яких я не люблю й не хочу бачити в українському парламенті), інші ж скажуть «Ну то й правильно зробив» і віддадуть Лапіну свої голоси. Відповідаю одразу всім. Досі мовчав, бо не хотів бруду навколо нашого батальйону. Але побачивши передвиборче відео, в якому Лапін не дуже чистими методами висловлюється щодо нашого однополчанина Андрія Омельчука, який балотувався в тому ж окрузі (а тепер зняв свою кандидатуру на користь іншої людини, бо наслідки кількох контузій не дають йому продовжувати виборчі перегони), я зрозумів, що хочу заговорити. Передвиборча «чорнуха»? Те, що я зараз скажу, — правда; якщо внаслідок публікації кандидат Ігор Лапін втратить голоси, я вважатиму, що це добре, бо він заслуговує саме на це. Але рано чи пізно я все одно написав би те, що напишу зараз.
     Отже, в середині липня в різних ЗМІ з'явилася інформація про те, що на дачі народного депутата-комуніста Спиридона Кілінкарова в селі Стукалов Балка під Луганськом група бійців батальйону «Айдар» на чолі з Ігорем Лапіним знайшла зброю російського виробництва. (При цьому спочатку говорилося про те, що цієї зброї вистачило б на цілий батальйон; пізніше виявилося, що йдеться про пару гранатометів тощо.) Тоді ж Кілінкаров заявив про те, що зброю йому підкинули.
     У ті дні я з бійцями взводу, яким командував до поранення й який входив до складу роти, якою командував Ігор Лапін, перебував на передових позиціях перед селищем Металіст неподалік Луганська. Стукалова Балка знаходиться зовсім поруч, і ми кілька разів бували в цьому селі. Одного дня ми кількома групами проводили перевірку («зачистку») села, бо були підозри, що в ньому переховуються ворожі розвідники тощо. Я мав на собі портативну радіостанцію; всі рації працювали на одній хвилі, й я почув, як Ігор Лапін віддає по радіо вказівки одному з бійців з іншого взводу про те, як розкласти й задокументувати російську зброю. Я не міг повірити, що чую це. Але пізніше інші бійці з батальйону підтвердили мені в розмовах, що це не галюцінація, що «Зола» дійсно організовував «виставу» з російською зброєю, і вони також чули відповідні вказівки по радіо.
     Кілінкаров — комуніст. Це факт. Є інформація про те, що він фінансував сепаратистів. Цілком імовірно, що це саме так і було. Але якщо хтось вважає, що в боротьбі з комуністами чи сепаратистами згодяться будь-які засоби, я так не вважаю. Ми відрізняємося від наших ворогів у першу чергу не тим, у якій країні ми хочемо жити, не уявленнями про те, за якими правилами чи під яким прапором. Ми відрізняємося тим, що боремося й воюємо за правду. Брудними методами воювати за правду не можна, ці методи нас ганьблять, і мені соромно і за те, що сталося тими днями у Стукаловій Балці, й за своє довге мовчання.
     Ігор Лапін — офіцер, людина, що успішно командувала нашою ротою, воювала довше, ніж я, брала участь у багатьох боях і поводилася там хоробро. Але це — не індульгенція.
     А тепер про відео, яке я вже згадував. Ось воно: «Командир другої роти батальйону «Айдар» у Луцьку розповів про політтехнології». Ось що каже Ігор Лапін розповідає про свого заступника в роті й суперника у виборчому окрузі Андрія Омельчука: «Да, я пам'ятаю, був такий боєць; ну, на жаль, він останніх декілька місяців не був у батальйоні. Я не можу вам відповісти, що його спонукало, я не кажу, що він поганий боєць чи хороший боєць; я, знаєте, я на передовій, а хто де був — ну, того ми собі знаєм».
     А от що скажу я. Андрій Омельчук, якого Лапін згадує, як видно у відеозаписі, мало не з далеких глибин своєї пам'яті, був не просто бійцем, а заступником командира 2 роти Ігоря Лапіна. З Андрієм ми ділили бліндаж на позиціях під Луганськом і нічні чергування. (Адже треба було, щоб завжди хтось із командирів був на ногах.) Андрій був недалеко від мене, коли 5 серпня зав'язався бій біля Вергунського роз'їзду й селища Хитре, в якому мене поранило, й потім лежав у сусідньому відділенні військового шпиталю в Харкові з наслідками контузій. А коли я останній раз приїздив у розташування батальйону на три дні, починаючи з 11 вересня (треба було оформити документи про поранення пораненим бійцям свого взводу, та й собі). Андрій Омельчук знаходився в батальйоні й допомагав тому, хто прийняв командування взводом після мене й мого заступника (який перебував на лікуванні), займатися формуванням взводу в новому складі для виконання нових завдань. Відео ж, де кандидат у народні обранці Ігор Лапін говорить про свого бойового товариша, що той «останніх декілька місяців не був у батальйоні», датовано 30 вересня.
     Висновки нехай читачі роблять самі.

Tags: АТО, Донбас, Донбасс, Украина, Україна, политика, політика
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment